Аналітика

МВФ в кишені. Курс гривні може вирости до позначки 21

Нарешті багатостраждальне питання щодо МВФ вирішене. Фонд затвердив програму допомоги Україні терміном на 18 місяців, на 3,6 млрд. SDR, що приблизно дорівнює $5 млрд. Далі з умовною галочкою від МВФ, країна може розраховувати і на гроші від інших фінансових інститутів світу, а також іноземних інвесторів.

Курс гривні завдяки цьому до кінця року виросте до позначки 23-24 гривні за долар. А в оптимістичному сценарії, курс може досягти значення 21 гривень за долар. Спробую поділитися своїми ідеями про те, чому так трапиться.

МВФ це взагалі не питання про обсяг виданих грошей. У цьому році країна отримає близько $3,5 млрд, але це не важливо. Навіть якщо сума дорівнювала б всього $1 млрд або $10 млрд, це було б рівнозначно. А все тому, що до МВФ потрібно ставитися як до міжнародного аудитора.

Ось уявіть, що є якийсь «Капіталіст» у Франції, і він хоче купити українські ОВДП. Він не посвячений у тонкощі української політики, в стан справ у країні, але у нього є $10 млн і він хоче розмістити їх під 5-10% річних де-небудь, а не купувати французькі або німецькі облігації з прибутковістю 0,5% річних. Як йому оцінити ризик своїх вкладень? Він не може найняти армію експертів для аудиту України, йому це і не потрібно. Він орієнтується на той же МВФ і на оцінки рейтингових агентств світу, таких як Fitch, Standard & Poor's і Moody's. І якщо країна співпрацює з МВФ, то це плюс у «карму» країни, це підвищує довіру до вкладень в Україну з боку цього французького інвестора. А якщо ще й усі три рейтингові агентства дають цій країні рейтинг «B», то це зовсім добре, і в очах інвестора ризики вкладень в Україну знижуються. Він йде і купує українські ОВДП з високою для нього прибутковістю.

У світі, який нас оточує, дуже багато грошей — сотні трильйонів доларів. І всі ці гроші хочуть отримати високу прибутковість, так само як і ви хочете отримати відсоток за депозитом побільше. Але всі гроші світу рахують ризики. І в інвестиціях працює проста формула — ризик/доходність. Чим більше ризик, тим більше інвестору потрібна дохідність, щоб виправдати цей ризик. А ризик багато в чому залежить від довіри.

Україна, отримавши галочку від МВФ, отримала набагато більше, ніж просто гроші. Країна за рахунок цього підвищила свій умовний індекс довіри, за рахунок чого «капіталісти» з усього світу будуть більш охоче вкладати свої гроші в Україну.

Скептики можуть згадати про те, що Україні потрібно буде віддати в цьому році зовнішніх позик на $17 млрд — тут мова йде і про державні борги і про приватні. З них в третьому і четвертому кварталі потрібно буде віддати $8,2 млрд. З галочкою від МВФ, рефінансування цього боргу буде не проблемою. Країна просто замість старих боргів зможе взяти нові. Головне в цьому питанні, щоб країна могла позичити ці гроші, щоб їй давали в борг з більш-менш нормальним відсотком. Не за 20% річних, які можна назвати кабальними, а за 10% або 7%, а може навіть і за 4%.

Разом з МВФ, країні дадуть грошей в борг. І за нормальними відсотками, не вимагаючи премії за ризик. А якщо так, то Україна зможе рефінансувати всі свої старі борги і зможе взяти нові борги для покриття дефіциту бюджету.

Для гривні дуже важливо те, що дефіцит бюджету в цьому році складе 298 млрд грн. Для покриття цього дефіциту Україна буде позичати гроші. І багато в чому новий борг буде профінансований зовнішніми запозиченнями, неважливо чи будуть це гроші МВФ, чи умовного французького інвестора. Всі зовнішні запозичення для платіжного балансу будуть чистим незапланованим припливом капіталу.

Тобто те, що для бюджету буде закриттям дефіциту, для платіжного балансу буде чистим профіцитом. І сам собою цей фактор буде дуже сильно сприяти зміцненню гривні.

Звичайно ж, не весь дефіцит бюджету в розмірі 298 млрд гривень буде покритий за рахунок зовнішніх позик з ринку. Частково він буде покриватися і внутрішніми ресурсами, за рахунок НБУ, за рахунок грошей банків України. Але тим не менше, оціночно близько 120 млрд гривень, потрібно буде залучити із зовнішнього ринку. А це майже $5 млрд. І вся ця сума буде чистим додатковим припливом грошей за платіжним балансом і рахунком поточних операцій.

А в цих умовах зміцнення національної валюти до курсу 23-24 гривні за долар взагалі не є проблемою.

Але тут можна заперечити, що на дворі коронакриза і промисловість падає, і мовляв так не буває, що коли в країні погано, національна валюта росте в ціні. А я скажу — буває — тому що важливо відокремлювати одне від іншого. Державний бюджет, промисловість, гаманець людей, платіжний баланс — це все різні речі.

Для курсу гривні, а якщо точніше сказати для оцінки курсу, потрібно дивитися на ті чинники, які важливі для формування курсу, а не оцінювати добробут людей. В економіці так буває, що одне не дорівнює іншому. Наприклад, під час кризи 2008 року, багато американців втратили роботу, економіка США впала, але курс долара зростав. І так буває дуже часто, адже в рецесію зростання вартості грошей, і падіння інфляції є нормою. Українці просто звикли до іншого типу кризи — стагфляції, коли економіка падає разом з ростом цін і падінням вартості своєї валюти. Але часи змінюються.

Що стосується інших факторів, важливих для гривні, то і за ними в основному ситуація більше грає за зростання курсу.

Можна для прикладу представити ситуацію в Україні, наприклад з надходженням грошей від трудових мігрантів. Наприклад, людина, працюючи в Польщі і отримуючи $1 200 на місяць, просидить на карантині 4 місяці і не заробить $4 800. Дружина з дитиною в Україні, поміняє не $800 як зазвичай, а тільки $400 на поточні витрати. Через це накопичення сім'ї впадуть, але на гривні це ніяк не позначиться. Сім'я буде економити гроші, але на товарах, які не є товарами першої необхідності. Припустимо, дружина не купить собі новий імпортний смартфон за $500, дитині не куплять імпортний велосипед. Але на гривні така економія не відбивається, тому що постраждає в основному імпорт. Люди менше конвертують грошей в гривню, але країна витратить менше грошей на імпорт.

Причому цей фактор вже починає відбивати статистика, імпорт в коронакризу падає швидше, ніж експорт. І в зв'язку з падінням доходів населення така тенденція, ймовірно, збережеться досить довго. Люди в Україні не відновлять своє споживання так само швидко, як в розвинених країнах, плюс до цього істотний внесок внесе зниження цін на енергоносії на світових ринках.

Що стосується експорту, то найбільших втрат зазнає металургія, але її частка в експорті вже не така критична, як у попередні роки, і багато в чому втрати по металургії з лишком окупить економія на імпорті палива. У той же час, експорт сільськогосподарської продукції практично не постраждає від коронакризи, адже ціни на зернові не впали і люди в усьому світі не перестали їсти. Тому в цілому по торговому балансу, ситуація з доходами буде виглядати краще, ніж з витратами. Це також зіграє на користь гривні.

Варто нагадати і про ще один фактор, що змінився в минулому році — лібералізацію валютного ринку. Українці ж звикли до того, що курс гривні майже завжди був в умовних лещатах. У той час, коли в усьому світі коливання курсів валют на 20% на рік було звичайним нормальним явищем, в Україні в звичайному режимі курс коливався дуже слабо. Але під час кризи, коли держава була вже не в змозі утримати курс, гривня обвалювалась. І люди за звичкою сильні коливання гривні сприймають з побоюванням, оскільки в минулі роки вони завжди були пов'язані з проблемами. Але в зв'язку з лібералізацією умови гри змінилися. Тепер коливання гривні з досить великою амплітудою можливі і в звичайному режимі. Адже навіть валютна пара євро/долар коливається на 20% протягом року в той чи інший бік і в цьому немає жодної проблеми.

Зростання курсу національної валюти до 23-24 гривень за долар, буде рядовою подією. А гривня теоретично може зміцнитися і до курсу 21 гривень за долар.

Ми пам'ятаємо, що наш умовний французький інвестор крім МВФ, стежить так само і за оцінкою України з боку рейтингових агентств світу. Раніше від таких агентств як Fitch і Standard & Poor's, Україні було присвоєно рейтинг «В», а агентство Moody's давало нашій країні лише рейтинг «С». А рейтинг «С», не вдаючись у подробиці, означає, що у країни є проблеми. Але після схвалення програми МВФ, агентство Moody's, підвищило рейтинг України до рівня «В», і в результаті у країни тепер є рейтинг «В» від усіх трьох головних рейтингових агентств світу. А це є черговим жирним плюсом до зростання довіри до України з боку світового капіталу. І це зіграє на ще більше зміцнення гривні.

Потрібно враховувати ще й те, що сам долар США не є постійною величиною. На світових ринках долар сам схильний до коливань. Під час кризи люди купують долар, і він зростає в ціні. Коли криза відступає, то і долар починає здавати позиції. Тому після зняття карантину в світі, долар почне слабшати не тільки щодо гривні, але і щодо інших валют. І ця тенденція буде посилена тим, що ФРС за час карантину надрукувала величезну кількість грошей, і баланс ФРС до кінця року може досягти величини $8 трлн. Відповідно і курс 21 гривень за долар цілком можливий. Хоча долар по 21, буде не тим доларом, який був по 28. Але цей фактор, звичайно ж, ніяк не залежить від України.

Федоров Михайло, аналітик ІГ Універ
Спеціально для НВ Бізнес
Made on
Tilda