Хоч облігації часто порівнюють з депозитами, проте це дещо інше. Вони є повноцінним фінансовим активом, який вільно торгується на ринку та має свою ціну, що може змінюватися. І на відміну від депозиту, інвестор може отримати прибуток від облігацій не лише у вигляді відсотків за річною ставкою, але вчасно їх купивши та продавши. Розглянемо, з чого складається ціна на облігації та як на неї впливають ринкові коливання.
Облігації можуть торгуватися на первинному та вторинному ринках. На первинному ринку цінних паперів торгуються перші та повторні випуски цінних паперів безпосередньо від емітента – компанії, що їх випустила. Після продажу на первинному ринку, цінні папери (в нашому випадку облігації) переходять на вторинний ринок – в основне місце операцій з цінними паперами. Біржі є учасниками саме вторинного ринку.
Облігації первинного ринку торгуються за номіналом або ціною близькою до нього. Вартість облігації вторинного ринку коливаються в залежності від ринку, реагуючи на зміну відсоткових ставок. В тому випадку, коли вартість облігації на момент продажу вища за номінальну, кажуть, що облігація продається з премією, а якщо ціна облігації нижче номіналу – означає, що вона продається зі знижкою.
Тримачі облігацій отримують відсотки – накопичений купонний дохід (НКД). Відсоткова ставка за облігаціями, термін виплат доходу, дату погашення та іншу інформацію про облігації можна знайти у проспекті емісії – документі, що є обов’язковим при публічній пропозиції цінних паперів. Купонний дохід (відсотки) за облігаціями виплачується, як правило, двічі на рік. Розглянемо на прикладі, як накопичуються відсотки при сталій ціні облігацій, тобто коли ціна облігацій не змінюється протягом усього терміну дії активу.
Отже, інвестор придбав облігації на первинному ринку за номінальною ціною – 1000 гривень, із виплатою відсотків щопівроку. На цю суму відразу починає нараховуватися відсоток (прописаний у проспекті емісії) і до номінальної вартості щоденно додаватиметься накопичений купонний дохід (НКД).
Оскільки ціна облігації в нашому прикладі не змінюється під впливом ринку, інвестор придбав облігації за номіналом 1000 гривень, а в день первинного розміщення НКД дорівнював 0, відсотки ще не накопичувалися. Наступного дня до номінальної вартості облігації вже буде додано, наприклад, 1 гривню накопиченого купонного доходу (НКД) і вартість облігації становитиме вже не 1000, а 1001 гривню:
За пів року, ця облігація коштуватиме вже 1182 гривні і емітент в якості відсотків виплатить інвестору 182 гривні, після чого, на наступний день вартість облігацій знову буде дорівнювати номіналу – 1000 гривен. І історія з накопиченнями почнеться спочатку, а вартість облігації зростатиме щоденно: 1000, 1001, 1002, 1003 гривень і так далі до наступного терміну виплат відсотків.
Якщо ж облігації були придбані не в перший день продажу, а, наприклад, на 77, то вартість облігації для інвестора становитиме 1077 гривень = 1000 гривень (номінал) та 77 гривень НКД. В такому випадку, через 105 днів, коли настане час виплат відсотків, інвестор отримає 182 гривні з яких 105 будуть його прибутком, а 77 гривень повернуться йому як купонний дохід, котрий він сплатив продавцеві купону у момент його купівлі.
У випадку, якщо ціна облігацій змінюється в залежності від ситуації на ринку, то вона може торгуватися як за ціною нижче номіналу, так і вище. Повертаючись до нашого прикладу, якщо номінальна ціна становила 1000 гривень, то при зниженні ціни на облігацію, її можливо придбати, наприклад, за 940 гривень, а при збільшенні – за 1040. Накопичений купонний дохід буде нараховуватися від номінальної вартості у будь-якому випадку щоденно, так, як описано в нашому прикладі.
На біржі на облігації встановлюються дві ціни: ціна купівлі та ціна продажу. Це як в обміннику, де ми бачимо дві ціни: меншу – ту, за якою обмінник купує валюту та більшу – ту, за якою продає. Різницю між ціною купівлі та продажу називають спредом.
Кожна облігація має різну ціну та об’єм грошових потоків, а вартість грошей змінюється в залежності від часу. Так як головна мета біржової торгівлі – отримання прибутку, професійні учасники при торгівлі опираються на ефективну дохідність.
Ефективна дохідність передбачає, що всі виплати за купонами будуть у майбутньому реінвестовані в під таку ж відсоткову ставку як і початкова інвестиція. Але оскільки ситуація на ринку змінюються надто швидко, це неможливо. Тому різниця між ринковою та ефективною ставкою становить приблизно 0,8%.