Івестування в золото та корпоративні права, розповсюджені інструменти інвестора.
Є в Україні й інші інструменти інвестицій, не такі розповсюджені, як ми розглядали тут, але від цього не менш цікаві та прибуткові.
Мало хто розглядає придбання коштовних металів як варіант збереження грошей. По-перше, де їх придбати? А по-друге, як потім зберігати? І мова йде не про ювелірні вироби, які потім можна буде продати хіба що як лом, а про банківські зливки та монети. До дорогоцінних металів відносять: золото, срібло, платину та паладій.
На відміну від грошових купюр, кількість яких у оберті завжди змінюється за рахунок додруковування, запаси дорогоцінних металів обмежені, а отже, вони зростатимуть у ціні, особливо у довгостроковій перспективі.
Проте операції з металами мають і свої недоліки. По-перше, це велика різниця між ціною купівлі та продажу золота (спред). По-друге, ціни на ринку змінюються доволі швидко, знайти покупця на зливок не так просто, а сама операція займе певний час. Тому існує ймовірність, що можна не встигнути продати актив за найвигіднішою ціною. До того ж, банки беруть доволі значну комісію за подібні операції. По-третє, банківське золото поділяються на зливки первинного та вторинного ринку. «Первинні» – це тільки но випущені зливки, що вперше виставляються на продаж, а «вторинні» – ті, що вже були у власності інвестора, потім знов викупалися банком та знову пропонуються інвесторам. У другому варіанті, зливки більш схильні до умовної «зношуваності» та існує ризик фальсифікату.
Окрім цього всього, інвестиція в коштовні метали вимагає доволі великих вкладень, а отримати максимальний прибуток від таких операцій можна тільки в довгостроковій перспективі.
Цей варіант інвестицій дещо схожий з банківським депозитом, проте має іншу структуру. Якщо відкриття депозиту носить індивідуальний характер для кожного інвестора, то суть фонду полягає в тому, що в ньому зібрані кошти групи осіб з метою накопичення більшої суми коштів, що дозволить переспрямувати їх в різні інструменти інвестицій. Такі фонди часто називають «колективними». Завдяки «колективізації» вкладів, знижується мінімальний рівень входу для кожного учасника.
Всі операції з грошима фонду проводить інвестиційний керуючий – професійний учасник фондового ринку. Це юридична особа, що отримала ліцензію від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), має дозвіл на торгівлю і збереження цінних паперів, а також здійснює брокерську діяльність від імені учасників фонду. Тобто учасникам фонду не потрібно отримувати дозволи та розбиратися в тонкощах процесу. Вони обираються фонд з оптимальною для себе стратегією – від консервативної, але з нижчою дохідністю, до більш ризикової, але з можливістю отримання більшого прибутку.
Цей напрямок інвестицій має цілий спектр можливостей та значно вищу прибутковість, аніж банківські депозити. Найпопулярнішими цінними паперами є акції та облігації.
Придбавши акції, інвестор стає власником частини компанії, що їх випустила. Він отримує право на частину доходів компанії, що можуть виплачуватися у вигляді дивідендів, та зможе брати участь в управлінні компанією, відвідуючи загальні збори акціонерів.
Облігації – це боргові цінні папери, які мають свою визначену вартість (номінальну вартість) та термін дії. Вони підтверджують, яку суму грошей ви позичили, тобто передали у користування компанії. Власники облігацій також отримують накоплений купонний дохід (НКД), тобто відсотки за користування грошима. Після завершення терміну облігації, компанія повертає запозичені гроші (номінальну вартість) їхньому власнику разом з відсотками (НКД).
Операції з цінними паперами проводяться за допомогою брокера – посередника, що має ліцензію на проведення операцій купівлі/продажу ЦП та депозитарної установи, що має ліцензію на діяльність – зберігання цінних паперів. Самостійно придбати акції компаній неможливо.
До переваг інвестицій в цінні папери належать:
А у випадку з інвестиціями в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), ви ще й отримаєте захист своїх вкладів на державному рівні та відсутність податку на отриманий дохід.