«Якщо метелик змахне крилами в Лондоні, то почнеться цунамі в Токіо». Всі ми чули цей вислів, але чи насправді країни в світі так взаємопов’язані, що відчуватимуть наслідки злетів та падінь кожної?
Між Україною та Америкою 7863 км відстані, проте наслідки кризи американського банківського сектору 2007-2008 років, коли сотні кредитів не були погашені, ми відчули на собі. В Україні криза принесла знецінення національної валюти, зупинку валютних кредитних програм, стрімкий ріст ставок кредитування у гривні, банкрутство декількох великих банків. Виникли проблеми і на ринку нерухомості – падали ціни на нерухомість і, через невигідність будівництва, компанії згортали проєкти новобудов.
Отже, наслідки кризи в одній країні впливають на інші, а чи працює це зі зростанням економіки?
Уявімо світову економіку у вигляді кола, поділеного на сектори. Кожен окремий сектор – це економіка окремої держави, що залучена до міжнародних відносин, скажімо, веде торгівлю якоюсь сировиною. Якщо зростатиме саме коло, то зростатимуть і сектори, тобто підйом економіки відбуватиметься у кожній окремій державі, навіть якщо економічна політика цієї держави буде слабкою та не дієвою. Звісно, зростання в цій окремій державі йтиме повільніше, ніж в країнах, що скористалися загальносвітовим піднесенням економіки та провели модернізацію та реформи.
Цікавий факт, що має загальносвітову тенденцію, – графік лояльності до політиків країн-експортерів сировини. Якщо зростає ціна на цю сировину, то і лояльність до політика зростає. І навпаки, якщо ціни на сировину падають – лояльність теж знижується.
Україна вже давно інтегрована в світову фінансову та економічну системи. Проте наразі вона посідає місце країн, що повною мірою не скористалися наданими можливостями.
Були роки, коли ставки за облігаціями були низькими, тобто світовий капітал був дешевим. Тоді Україна мала шанс залучити зі світового фінансового ринку більш дешевий ресурс, ніж зараз. Фінансування України сприймається інвесторами, як ризикові активи, а тому Україна має пропонувати більш вигідні умови та вищі ставки для залучення капіталів.
Так, країни з розвинутою економікою можуть отримати гроші в борг під 2%, то для України ця ставка буде 6%. А якщо у світі буде ставка 5%, то для України вона буде не менше 10%. Це через те, що в світовій фінансово-економічній системі вартість грошей формується ринком, а для України вона складається з самої ринкової вартості та націнки за ризик.
Міжнародна фінансова система – це сукупність грошових взаємовідносин як приватних фондів, капіталів, інвестиційних фірм, так і державних та міждержавних інституцій.
До основних суб'єктів міжнародної фінансової системи відносять корпорації, міжнародні банки, національні фінансові інститути та організації, які керують грошовими ресурсами.
Функцією державних фінансових органів є не лише контроль, але й безпосередня участь в роботі фінансового ринку шляхом емісії цінних паперів державного значення, зокрема державних облігацій.
Важливими складовими міжнародної фінансової системи є такі організації, як: Міжнародний Валютний Фонд, Всесвітній банк, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський центральний банк (ЄЦБ) та головні банки кожної країни, як Національний банк України, у нашому випадку.
Міжнародний Валютний Фонд – це недержавна валютно-кредитна організація, основною функцією діяльності якої є об'єднання країн для ефективного вирішення світових фінансових проблем. МВФ здійснює контроль над запасами валюти, дотриманням норм валютного обміну, протидіє валютним обмеженням та здійснює кредитування економік, які цього потребують.
Ресурси, які перерозподіляє МВФ формуються із накопичень та статутного капіталу організації, який складається з обов’язкових внесків країн-членів.
Не менш важливу роль відіграє і Всесвітній банк. Ця кредитно-фінансова установа надає позики країнам, що розвиваються, проводить консультації та розробляє програми для покращення рівня життя населення. Наразі членами Всесвітнього банку є 187 країн, з них - США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Китай, Італія, Бразилія та інші.
Європейський банк реконструкції та розвитку був створений у 1991 році. Сьогодні цей міжнародний фінансово-кредитний інститут працює у понад 30 країнах світу від Центральної Європи до Центральної Азії та надає допомогу країнам для проведення реформ та сприяє розвитку приватної та підприємницької діяльності.
В Євросоюзі основним органом фінансової системи є Європейський центральний банк. Основна мета діяльності – захист курсу євро як основної валюти Єврозони, стабілізація цін, зростання економіки та розробка рекомендацій розвитку для країн-членів.
Головною інституцією фінансової системи на рівні держави є головний банк. В Україні це - Національний банк України. Він, як і у випадку з ЄЦБ, покликаний створювати умови для стабільності національної валюти (гривні), є емісійним центром та наглядає за діяльністю комерційних банків.
Комерційні банки, фінансові установи та інвестиційні фонди теж відіграють важливу роль у розвитку економіки країни, виступаючи у ролі кредитного посередника.
Світовий фінансовий ринок є глобальною системою акумулювання вільних фінансових ресурсів та надання їхнім позичальникам з різних країн на принципах ринкової конкуренції, який вже набув гігантських масштабів і став найважливішим джерелом фінансових ресурсів та є визначальним фактором господарського життя всіх держав світу.
Ринки країн, звідки можна мобілізувати потрібні кошти, взаємодіють між собою та є взаємозалежними.
На фінансовому ринку постійно відбуваються процеси акумуляції та перерозподілу вільних фінансових ресурсів серед галузей економіки – від тих, хто може запозичити гроші – інвесторів, до тих, хто їх потребує – емітентів фінансових активів.
Інституційна структура світового фінансового ринку складається з інститутів позафінансової сфери, держави, населення, професійних учасників ринку, а також іноземних учасників ринку.
УНІВЕР
Робимо інвестування доступним з 2005 року
